Українська мова (група 32)

07.12.2020    Урок № 27-28

Тема: Стилістичні особливості частин мови 


 Іменник, прикметник, дієслово

 Тема: Стилістична помилка. Стилістичне використання багатозначних слів і омонімів

Домашнє завдання: опрацювати конспект



09.11.2020   Урок № 19-20

Тема: Розділові знаки при прямій мові


Пряму й непряму мову, цитування ми використовуємо часто – у публіцистичних дописах, побутовому спілкуванні, у художніх розповідях. Тому важливо використовувати їх правильно. І якщо в усному мовленні своє незнання деяких правил із цієї теми ще можна замаскувати, то на письмі видно все. 


Пряма мова завжди береться в лапки. Слова автора виді­ляються так:

  1. якщо слова автора йдуть перед прямою мовою, то після них ставиться двокрапка, а перше слово прямої мови пишеть­ся з великої літери:
    Кажу дітям: «Погляньте, яка краса перед нами» (В. Су­хом­линський);

  2. якщо слова автора йдуть після прямої мови, то між ними ставиться кома (знак питання, знак оклику, три крапки) й ти­ре, а слова автора розпочинаються з малої літери:
    «Це вже батько розходився», – думав Йон про галасуватого та несердитого батька (М. Коцюбинський);
    «Туру-туру…та!.. туру-туру… та!..» 
    – гриміла сурма, як за часів єрихон­ської облоги (М. Коцюбинський);

3) у середині прямої мови:

а) слова автора виділяються комою і тире з обох боків, як­що стоять на тому місці, де при відсутності їх не стояв би ні­який знак або стояли б кома чи крапка з комою, двокрапка чи тире:
«Щодня, – думав він, – ми живемо, щоб померти на ніч і знову народитися вранці» (В. Шевчук);

б) якщо слова автора стоять після знака оклику чи питання, то перед ними ставиться тире, а після них – крапка й тире. Пряма мова продовжується з великої літери
«За віщо, за віщо я мушу терпіти стільки прикростей? – думав він, бігаючи по хаті. – Чи ж я хотів одібрати від них хліб?..» (М. Коцюбинський);

в) перед словами автора вживається кома і тире, а після них – крапка і тире тоді, коли вони стоять там, де повинна бути крапка. Друга частина прямої мови починається з вели­кої літери:
«Це музика весняних лугів, – кажу ді­тям. – У ставу ви бачите віддзеркалення блакитного небо­зводу» (В. Сухомлинський);

г) якщо перша частина прямої мови являю собою перерва­ну фразу, відділену крапками від другої, крапки залишаються, перед словами автора ставиться тире, а після них – кома й тире (іноді крапка й тире):
«Хе-хе, бодай вас… – Хома йому, – у мене вівсяної [соломи] є там… беріть… то­піть… помиримось» (А. Тесленко);

ґ) якщо слова автора вказують на продовження прямої мови, тоді після них ставиться двокрапка й тире, а друга частина пря­мої мови починається з великої літери:
«Аби хоч не побачив хто, – подумав та й порадив синові: – Ти отамо по­між хвойлівськими очеретами бовтайся» (Григір Тютюнник).

Пряма мова може бути діалогічною.

Діалог – це пряма мова двох і більше осіб. У такому випадку кожна репліка за­писується з нового рядка і в лапки не береться. Перед кожною реплікою ставиться тире, а в кінці – відповідний розділовий знак (крапка, знак питання чи оклику).

Наприклад:

Ви швиденько одягаєтесь, вкладаєте все в рюкзак.
– Ну, бувайте здорові! Не сумуйте. Деньків за два-три я буду.
– А рушницю ти взяв?
– А й справді, де ж це вона?
– Та я стола нею підперла, бо ніжка поламалась.
– Та хіба ж можна рушницею?!
– А що їй зробиться? Хоч яка-небудь користь із неї (Ос­тап Вишня).

Якщо репліки записують підряд у рядок, то кожна з них береться в лапки, а між ними ставиться тире: Прибулий з’являвся тільки до кошового, який звичайно казав: «Здоров будь! У Христа ві­ру­єш?» – «Вірую!» – відповідав прибулий. – «І в Тройцю Святу віруєш?» – «Вірую!» – «І до церкви ходиш?» – «Ходжу». – «Ану, перехрестись!» Прибу­лий хрестився (М. Гоголь).

Домашнє завдання: опрацювати конспект


 09.09.2020  Урок № 2

ТЕМА: УРОК МОВЛЕННЄВОГО РОЗВИТКУ. ДІАЛОГ, СКЛАДЕНИЙ ВІДПОВІДНО ДО ЗАПРОПОНОВАНОЇ  СИТУАЦІЇ, ДІАЛОГ-ОБМІН ДУМКАМИ, ВРАЖЕННЯМИ.ОБГОВОРЕННЯ САМОСТІЙНО 

ОБРАНОЇ ТЕМИ



Діалог (від гр. йіаіоцоз розмова,бесіда) розмова двох осіб.
► Речення, якими оперують учасники розмови називаються реплікою.
►При записуванні діалогу  розділові знаки вживаються такі:   
А: «П» (?!)» — «П. (?!)» — «П (?!)» -а.— «П (?!)»
-          П. (?!)
-          П. (?!)
-          П, (?!) - а.
         Вони супроводжуються  словами автора.
►Відомі різновиди діалогу залежно від стилю мовлення:
(Побутові діалоги; офіційні; художні.)
►  Правила ведення діалогу:
•      Будьте завжди ввічливі, привітні і доброзичливі в спілкуванні,з повагою ставтеся до співрозмовника. Будьте уважні до його стану й настрою, до того, що і як він говорить, як реагує на ті чи інші слова.
•      Умійте слухати і не перебивати інших.
•      Умійте почати діалог, уживаючи відповідну ініціативну ре­пліку (повідомлення, спонукання, запитання), та швидко реа­гувати на репліку співрозмовника, підтримувати розмову,додаючи до репліки-реакції свою ініціативну репліку, стиму­-
лювати співрозмовника до висловлювання, виражаючи своюзацікавленість за допомогою реплік оцінювального характеру.
•      Не завдавайте людям прикрощів словом. Умійте ввічливо попросити про щось і ввічливо відмовити у чомусь, не обра­зивши людину своєю відмовою. Намагайтеся чемно пояснити причину прохання чи відмови.
•      Використовуйте в спілкуванні етикетні слова. Стежте за куль­турою мовлення.
Діалогічне спілкування здійснюється в усній  формі під час безпосереднього контакту співрозмовниківвисловлювання яких чергуються. Таким чином, кожен, хто бере участь у діа­логічному спілкуванні, і говорить, і слухає. Висловлю­вання співрозмовника, що бере участь у діалозі, називається реплікою.
Складання сенкану
►  Сенкан «Діалог».

Іменник
діалог
Прикметники (2)
побутовий, художній
Дієслова (3)
розпитую, домовляюся, обговорюю
Речення з 3—4 слів
використовую в діалозі неповні речення (про­сті синтаксичні конструкції, різні речення за метою висловлювання)
Слово-синонім
розмова (бесіда)
Домашнє завдання: 
►Підготувати лінгвістичне повідомлення «Діалог», записати  в зошит сенкан.
►Складіть і запишіть діалог, який би міг відбутися між вами(ви­пускником ліцею) та майстром або класним керівником через 10-15 років після закінчення ліцею ( у зошиті з  укр.мови).






02.09.2020       Урок № 1
Тема:  Словосполучення й речення. Просте речення.  


 Дати відповіді на питання:  «Так/Ні».
■ Словосполучення — змістове й граматичне об’єднання двох або більше повнозначних слів (так);
■ за будовою словосполучення бувають прості, складні, ускладнені (ні);
■ словосполучення «кожний із присутніх» за способом вираження головного слова є займенниковим (так);
■ словосполучення «виконати доручення» за способом вираження головного слова — іменникове (ні);
■ за наявністю головного й другорядного члена речення поділяють на односкладні і двоскладні (ні);
■ за наявністю головного члена речення поділяють на односкладні і двоскладні (так). Виконання вправ.
— Зі слів кожної групи, поставивши їх у потрібній формі, утворіть словосполучення. Визначте вид кожного словосполучення за способами вираження головного слова.
Захоплюватися, природа; олівці, малювати; Кавказ, на, поїздка; сильний, віра; почервоніти, від, сором; мистецтво, художник; дорога, ліворуч; більше, п’ять; сім, в, ряд.
— З-поміж поданих сполук слів запишіть тільки словосполучення. З виписаними словосполученнями усно складіть висловлювання.
Надзвичайно цікавий, сиділа і слухала, хоробрий воїн, світло гасне, думка про батьків, вирішили повернутися, бити байдики, буду навчатися.
— Зробіть синтаксичний розбір речення. Випишіть словосполучення.
Завершуй задуми і справи, не залишай на кращі дні.
Виконання тестових завдань:
                                 І ВАРІАНТ
Початковий рівень:
1. Укажи словосполучення
А будемо співати
Б крізь двері
В минають дні
Г літній відпочинок
2. Укажи іменникове словосполучення
А збирати врожай
Б старанний учень
В придбати книгу
Г бігти підтюпцем
3. Укажи словосполучення, у якому головне слово виражене прислівником
А зустрінемось незабаром
Б п’ятий поверх
В міський парк
Г дуже високо
4. За наявністю головних членів речення поділяють на
А поширені та непоширені
Б односкладні та двоскладні
В повні та неповні
Г односкладні та поширені
5. Укажи просте речення
А Вечірня зіронька встає, дочка вечерять подає.
Б Жити щасливо мусить кожна людина.
В Коли ідеш ранковим полем, там грають бризки від роси.
Г Слова — полова, але огонь в одежі слова — безсмертна чудотворна фея.
6. Укажи односкладне речення
А Пахне морем і озоном від притихлої землі.
Б Мова народу, як скарб, розвивається й збагачується.
В Темна хмара озвалася громом гучним.
Г Людина в праці перемагає все.
Середній рівень:
7. Установи відповідність між видом словосполучення та його прикладом
1 іменникове   А їздив до моря
2 прислівникове   Б надзвичайно цікавий
3 прикметникове   В ніхто з нас
4 дієслівне    Г гарно в лісі
        Д вечірні сутінки
8. Запиши речення, уставляючи на місці крапок пропущені літери. Розстав розділові знаки.
1. Я любити тебе не пок..ну краю мій і очей дорогих поки с..рце моє солов..не буде битис.. у грудях моїх.
2. Дніпро т..че повіл..но в..личаво розливаючис.. безліч..ю рукавів.
9. Віднови прямий порядок слів у реченні.
Загубила хмара синя колір свій і шматтям сірим зависла над землею.
Достатній рівень:
10. З поданих слів побудуй словосполучення. Познач головне і залежне слово. У дужках укажи вид словосполучення.
1. Квіти, долина.
2. Зігрітися, на, сонце.
11. Відредагуй словосполучення.
Хворіти грипом; чотири хлопця; згідно новому закону; ходити по горам.
Високий рівень:
12. Склади власне висловлення на тему: «Дружба пізнається в біді», використовуючи прості та складні, двоскладні та односкладні речення.
                              2   ВАРІАНТ
Початковий рівень:
1. Укажи словосполучення
А ахіллесова п’ята
Б найбільш авторитетний
В озиратися навколо
Г через океан
2. Укажи іменникове словосполучення
А сидіти мовчки
Б зустрінемось незабаром
В розмовляти тихо
Г цікава книжка
3. Укажи словосполучення, у якому головне слово виражене прислівником
А милуюся краєвидом
Б складна задача
В другий заїзд
Г дуже дорого
4. За емоційним забарвленням речення поділяють на
А окличні та неокличні
Б окличні та двоскладні
В поширені та непоширені
Г односкладні та двоскладні
5. Укажи просте речення
А В мене була лише мати, та був іще сивий дід.
Б Знала я, що скоро сонце зійде.
В Виростеш ти, синку, вирушиш в дорогу, виростуть з тобою приспані тривоги.
Г Сичі в гаю перекликались.
6. Укажи односкладне речення
А Встала весна й чорну землю сонну розбудила.
Б Земля почала зеленіти тендітною травою.
В Довго гриміли народні пісні на красивих вулицях столиці.
Г Дарованому коневі в зуби не дивляться.
Середній рівень:
7. Установи відповідність між видом словосполучення та його прикладом
1 займенникове   А дуже холодно
2 дієслівне    Б теплий вересень
3 іменникове   В хтось зі знайомих
4 прислівникове   Г я з тобою
        Д зустріти гостей
8. Запиши речення, уставляючи на місці крапок пропущені літери. Розстав розділові знаки.
1. Сонце зупинивший, у з..ніті палит.. з..млю вогняними пром..нями.
2. Віз..міть мене хмари на кр..ла свої.
9. Віднови прямий порядок слів у реченні.
Догоряв день осінній і схиляв голову свою жовтогарячу на обрій.
Достатній рівень:
10. З поданих слів побудуй словосполучення. Познач головне і залежне слово. У дужках укажи вид словосполучення.
1. Читати, книга.
2. Зустрілися, з, друг.
11. Відредагуй словосполучення.
Дорожчий золота; знущатися над слабкішим; нового будинка; бити по вікнам.
Високий рівень:
12. Склади власне висловлення на тему: «Рідна мова», використовуючи прості та складні, двоскладні та односкладні речення.
Домашнє завдання: виконати вправи та тести  ( в зошиті з укр.мови)





02.09.2020         Урок № 1

 Тема:  Словосполучення й речення. Просте речення

Словосполучення — найменша одиниця синтаксису, утворена з двох або більше слів на основі підрядного зв’язку (одне зі слів — головне, друге — залежне). Словосполучення поділяються на прості (два повнозначних слова) і складні (три й більше таких слів).
В основі простого і складного словосполучення лежить головне слово. Залежно від того, якою частиною мови воно виражене, словосполучення поділяються на:
- іменні, де головним словом є іменник, прикметник, числівник, займенник: маленькі дерева, чоловік у костюмі, два підручники;
дієслівні, де головним словом є дієслово та його форми: вивчаючи мову, спізнитися до школи, скласти іспит;
прислівникові, де головним словом є прислівник: особливо радісно,занадто весело.
Підрядний зв’язок виражає граматичну залежність одного слова від іншого.
Словосполучення за будовою поділяються на прості і складні. За характером значення розрізняють словосполучення вільнісинтаксично нероздільні та фразеологічні. Залежно від значення головного слова виділють дієслівнііменні та прислівникові словосполучення.

Типи зв’язку слів у словосполученні:
1) узгодження — слова узгоджуються в роді, числі й відмінку (зрубане дерево, сьомий день);
2) керування — головне слово вимагає від залежного форми певного відмінка (підійти до столу, берег моря);
3) прилягання — залежне слово має незмінну форму і поєднується з головним тільки за змістом (зібралися вранці, звелів атакувати).

Речення — це основна граматично оформлена, інтонаційно завершена мовна одиниця, в якій виражається самостійна думка. Воно може складатися з одного слова або групи слів.

Підмет — це головний член двоскладного речення, що означає предмет, про який ідеться в реченні, і відповідає на питання: хто? що? За своєю структурою підмет може бути простим (виражений одним словом) і складеним (кількома словами).
Способи вираження підмета:
- іменниками, займенниками в називному відмінку: У небі сонце — серед нивя.
- неозначеною формою дієслова: І плакати — це також щастя.
- прикметником та дієприкметником: Тоді старшенька моя й гукає.
- числівником: Обидва почували себе добре лише один біля одного.
- фразеологічними сполученнями: Бабине літо висіло на віттях як прядиво.
- власними назвами: В синім небі Чумацький Шлях показує дорогу.
- нерозкладними словосполученнями: За волю кожний з нас поляже.
- службовими словами і вигуками: Переможне «ура!» пронеслося над степом.

Присудок — це головний член двоскладного речення, що означає дію, стан або ознаку підмета і граматично пов’язаний з ним. Відповідає на питання: що робить предмет? що з ним робиться? який він є? хто він такий? що він таке?
За своєю структурою присудок може бути простим та складеним.
Простий присудок — особова форма дієслова, що передає граматичні значення часу, способу, виду, особи, числа. Простий присудок можети бути виражений:
- інфінітивом: Я їй розказувати, а вона сміятись та ридати.
- наказовим способом (означає несподівану дію): Нехай громада судить межи нами!
- усіченим дієсловом (означає різку одноразову дію): Вірите, сокира в мене в руках сама собі тільки — стриб! стриб! стриб!
Складений присудок складається з двох компонентів.
За метою висловлювання речення поділяються на розповідніпитальні та спонукальні.
За емоційним забарвленням розрізняють речення окличні та неокличні.     
За наявністю головних членів речення можуть бути односкладні (означено-особові, неозначено-особові, узагальнено-особові, безособові, називні) і двоскладні
. Залежно від наявності або відсутності другорядних членів речення бувають поширені і непоширені.
Залежно від того, скільки в реченні є граматичних основ, вони поділяються на прості та складні.
Складні речення бувають складносурядніскладнопідрядні і безсполучникові.
Прості речення можуть ускладнюватися однорідними членами речення, вставними словами, словосполученнями та реченнями, звертаннями, відокремленими членами речення.
Домашнє завданнявиписати 10 словосполучень і 10 простих речень у зошит


Немає коментарів: