07.12.2020 Урок № 27-28
Тема: Стилістичні особливості частин мови
Іменник, прикметник, дієслово
Домашнє завдання : опрацювати матеріал, виконати тести 5 завдання с. 183, Укр мова 11 кл.
16.11.2020 Урок № 21-22
Тема: Стилістична помилка. Стилістичне використання багатозначних слів і омонімів
Домашнє завдання: опрацювати конспект
09.11.2020 Урок № 19-20
Тема: Розділові знаки при прямій мові
Пряму й непряму мову, цитування ми використовуємо часто – у публіцистичних дописах, побутовому спілкуванні, у художніх розповідях. Тому важливо використовувати їх правильно. І якщо в усному мовленні своє незнання деяких правил із цієї теми ще можна замаскувати, то на письмі видно все.
Пряма мова завжди береться в лапки. Слова автора виділяються так:
якщо слова автора йдуть перед прямою мовою, то після них ставиться двокрапка, а перше слово прямої мови пишеться з великої літери:
Кажу дітям: «Погляньте, яка краса перед нами» (В. Сухомлинський);
якщо слова автора йдуть після прямої мови, то між ними ставиться кома (знак питання, знак оклику, три крапки) й тире, а слова автора розпочинаються з малої літери:
«Це вже батько розходився», – думав Йон про галасуватого та несердитого батька (М. Коцюбинський);
«Туру-туру…та!.. туру-туру… та!..» – гриміла сурма, як за часів єрихонської облоги (М. Коцюбинський);
3) у середині прямої мови:
а) слова автора виділяються комою і тире з обох боків, якщо стоять на тому місці, де при відсутності їх не стояв би ніякий знак або стояли б кома чи крапка з комою, двокрапка чи тире:
«Щодня, – думав він, – ми живемо, щоб померти на ніч і знову народитися вранці» (В. Шевчук);
б) якщо слова автора стоять після знака оклику чи питання, то перед ними ставиться тире, а після них – крапка й тире. Пряма мова продовжується з великої літери
: «За віщо, за віщо я мушу терпіти стільки прикростей? – думав він, бігаючи по хаті. – Чи ж я хотів одібрати від них хліб?..» (М. Коцюбинський);
в) перед словами автора вживається кома і тире, а після них – крапка і тире тоді, коли вони стоять там, де повинна бути крапка. Друга частина прямої мови починається з великої літери:
«Це музика весняних лугів, – кажу дітям. – У ставу ви бачите віддзеркалення блакитного небозводу» (В. Сухомлинський);
г) якщо перша частина прямої мови являю собою перервану фразу, відділену крапками від другої, крапки залишаються, перед словами автора ставиться тире, а після них – кома й тире (іноді крапка й тире):
«Хе-хе, бодай вас… – Хома йому, – у мене вівсяної [соломи] є там… беріть… топіть… помиримось» (А. Тесленко);
ґ) якщо слова автора вказують на продовження прямої мови, тоді після них ставиться двокрапка й тире, а друга частина прямої мови починається з великої літери:
«Аби хоч не побачив хто, – подумав та й порадив синові: – Ти отамо поміж хвойлівськими очеретами бовтайся» (Григір Тютюнник).
Пряма мова може бути діалогічною.
Діалог – це пряма мова двох і більше осіб. У такому випадку кожна репліка записується з нового рядка і в лапки не береться. Перед кожною реплікою ставиться тире, а в кінці – відповідний розділовий знак (крапка, знак питання чи оклику).
Наприклад:
Ви швиденько одягаєтесь, вкладаєте все в рюкзак.
– Ну, бувайте здорові! Не сумуйте. Деньків за два-три я буду.
– А рушницю ти взяв?
– А й справді, де ж це вона?
– Та я стола нею підперла, бо ніжка поламалась.
– Та хіба ж можна рушницею?!
– А що їй зробиться? Хоч яка-небудь користь із неї (Остап Вишня).
Якщо репліки записують підряд у рядок, то кожна з них береться в лапки, а між ними ставиться тире: Прибулий з’являвся тільки до кошового, який звичайно казав: «Здоров будь! У Христа віруєш?» – «Вірую!» – відповідав прибулий. – «І в Тройцю Святу віруєш?» – «Вірую!» – «І до церкви ходиш?» – «Ходжу». – «Ану, перехрестись!» Прибулий хрестився (М. Гоголь).
Домашнє завдання: опрацювати конспект
09.09.2020 Урок № 2
ТЕМА: УРОК МОВЛЕННЄВОГО РОЗВИТКУ. ДІАЛОГ, СКЛАДЕНИЙ ВІДПОВІДНО ДО ЗАПРОПОНОВАНОЇ СИТУАЦІЇ, ДІАЛОГ-ОБМІН ДУМКАМИ, ВРАЖЕННЯМИ.ОБГОВОРЕННЯ САМОСТІЙНО
ОБРАНОЇ ТЕМИ
Діалог (від гр. йіаіоцоз - розмова,бесіда) - розмова двох осіб.
► Речення, якими оперують учасники розмови називаються реплікою.
►При записуванні діалогу розділові знаки вживаються такі:
А: «П» (?!)» — «П. (?!)» — «П (?!)» -а.— «П (?!)»
- П. (?!)
- П. (?!)
- П, (?!) - а.
Вони супроводжуються словами автора.
►Відомі різновиди діалогу залежно від стилю мовлення:
(Побутові діалоги; офіційні; художні.)
► Правила ведення діалогу:
• Будьте завжди ввічливі, привітні і доброзичливі в спілкуванні,з повагою ставтеся до співрозмовника. Будьте уважні до його стану й настрою, до того, що і як він говорить, як реагує на ті чи інші слова.
• Умійте слухати і не перебивати інших.
• Умійте почати діалог, уживаючи відповідну ініціативну репліку (повідомлення, спонукання, запитання), та швидко реагувати на репліку співрозмовника, підтримувати розмову,додаючи до репліки-реакції свою ініціативну репліку, стиму-
лювати співрозмовника до висловлювання, виражаючи своюзацікавленість за допомогою реплік оцінювального характеру.
• Не завдавайте людям прикрощів словом. Умійте ввічливо попросити про щось і ввічливо відмовити у чомусь, не образивши людину своєю відмовою. Намагайтеся чемно пояснити причину прохання чи відмови.
• Використовуйте в спілкуванні етикетні слова. Стежте за культурою мовлення.
Діалогічне спілкування здійснюється в усній формі під час безпосереднього контакту співрозмовників, висловлювання яких чергуються. Таким чином, кожен, хто бере участь у діалогічному спілкуванні, і говорить, і слухає. Висловлювання співрозмовника, що бере участь у діалозі, називається реплікою.
Складання сенкану
► Сенкан «Діалог».
Іменник | діалог |
Прикметники (2) | побутовий, художній |
Дієслова (3) | розпитую, домовляюся, обговорюю |
Речення з 3—4 слів | використовую в діалозі неповні речення (прості синтаксичні конструкції, різні речення за метою висловлювання) |
Слово-синонім | розмова (бесіда) |
Домашнє завдання:
►Підготувати лінгвістичне повідомлення «Діалог», записати в зошит сенкан.
►Складіть і запишіть діалог, який би міг відбутися між вами(випускником ліцею) та майстром або класним керівником через 10-15 років після закінчення ліцею ( у зошиті з укр.мови).
02.09.2020 Урок № 1Тема: Словосполучення й речення. Просте речення.
Дати відповіді на питання: «Так/Ні».
■ Словосполучення — змістове й граматичне об’єднання двох або більше повнозначних слів (так);
■ за будовою словосполучення бувають прості, складні, ускладнені (ні);
■ словосполучення «кожний із присутніх» за способом вираження головного слова є займенниковим (так);
■ словосполучення «виконати доручення» за способом вираження головного слова — іменникове (ні);
■ за наявністю головного й другорядного члена речення поділяють на односкладні і двоскладні (ні);
■ за наявністю головного члена речення поділяють на односкладні і двоскладні (так). Виконання вправ.
— Зі слів кожної групи, поставивши їх у потрібній формі, утворіть словосполучення. Визначте вид кожного словосполучення за способами вираження головного слова.
Захоплюватися, природа; олівці, малювати; Кавказ, на, поїздка; сильний, віра; почервоніти, від, сором; мистецтво, художник; дорога, ліворуч; більше, п’ять; сім, в, ряд.
— З-поміж поданих сполук слів запишіть тільки словосполучення. З виписаними словосполученнями усно складіть висловлювання.
Надзвичайно цікавий, сиділа і слухала, хоробрий воїн, світло гасне, думка про батьків, вирішили повернутися, бити байдики, буду навчатися.
— Зробіть синтаксичний розбір речення. Випишіть словосполучення.
Завершуй задуми і справи, не залишай на кращі дні.
Виконання тестових завдань:
І ВАРІАНТ
Початковий рівень:
1. Укажи словосполучення
А будемо співати
Б крізь двері
В минають дні
Г літній відпочинок
2. Укажи іменникове словосполучення
А збирати врожай
Б старанний учень
В придбати книгу
Г бігти підтюпцем
3. Укажи словосполучення, у якому головне слово виражене прислівником
А зустрінемось незабаром
Б п’ятий поверх
В міський парк
Г дуже високо
4. За наявністю головних членів речення поділяють на
А поширені та непоширені
Б односкладні та двоскладні
В повні та неповні
Г односкладні та поширені
5. Укажи просте речення
А Вечірня зіронька встає, дочка вечерять подає.
Б Жити щасливо мусить кожна людина.
В Коли ідеш ранковим полем, там грають бризки від роси.
Г Слова — полова, але огонь в одежі слова — безсмертна чудотворна фея.
6. Укажи односкладне речення
А Пахне морем і озоном від притихлої землі.
Б Мова народу, як скарб, розвивається й збагачується.
В Темна хмара озвалася громом гучним.
Г Людина в праці перемагає все.
Середній рівень:
7. Установи відповідність між видом словосполучення та його прикладом
1 іменникове А їздив до моря
2 прислівникове Б надзвичайно цікавий
3 прикметникове В ніхто з нас
4 дієслівне Г гарно в лісі
Д вечірні сутінки
8. Запиши речення, уставляючи на місці крапок пропущені літери. Розстав розділові знаки.
1. Я любити тебе не пок..ну краю мій і очей дорогих поки с..рце моє солов..не буде битис.. у грудях моїх.
2. Дніпро т..че повіл..но в..личаво розливаючис.. безліч..ю рукавів.
9. Віднови прямий порядок слів у реченні.
Загубила хмара синя колір свій і шматтям сірим зависла над землею.
Достатній рівень:
10. З поданих слів побудуй словосполучення. Познач головне і залежне слово. У дужках укажи вид словосполучення.
1. Квіти, долина.
2. Зігрітися, на, сонце.
11. Відредагуй словосполучення.
Хворіти грипом; чотири хлопця; згідно новому закону; ходити по горам.
Високий рівень:
12. Склади власне висловлення на тему: «Дружба пізнається в біді», використовуючи прості та складні, двоскладні та односкладні речення.
2 ВАРІАНТ
Початковий рівень:
1. Укажи словосполучення
А ахіллесова п’ята
Б найбільш авторитетний
В озиратися навколо
Г через океан
2. Укажи іменникове словосполучення
А сидіти мовчки
Б зустрінемось незабаром
В розмовляти тихо
Г цікава книжка
3. Укажи словосполучення, у якому головне слово виражене прислівником
А милуюся краєвидом
Б складна задача
В другий заїзд
Г дуже дорого
4. За емоційним забарвленням речення поділяють на
А окличні та неокличні
Б окличні та двоскладні
В поширені та непоширені
Г односкладні та двоскладні
5. Укажи просте речення
А В мене була лише мати, та був іще сивий дід.
Б Знала я, що скоро сонце зійде.
В Виростеш ти, синку, вирушиш в дорогу, виростуть з тобою приспані тривоги.
Г Сичі в гаю перекликались.
6. Укажи односкладне речення
А Встала весна й чорну землю сонну розбудила.
Б Земля почала зеленіти тендітною травою.
В Довго гриміли народні пісні на красивих вулицях столиці.
Г Дарованому коневі в зуби не дивляться.
Середній рівень:
7. Установи відповідність між видом словосполучення та його прикладом
1 займенникове А дуже холодно
2 дієслівне Б теплий вересень
3 іменникове В хтось зі знайомих
4 прислівникове Г я з тобою
Д зустріти гостей
8. Запиши речення, уставляючи на місці крапок пропущені літери. Розстав розділові знаки.
1. Сонце зупинивший, у з..ніті палит.. з..млю вогняними пром..нями.
2. Віз..міть мене хмари на кр..ла свої.
9. Віднови прямий порядок слів у реченні.
Догоряв день осінній і схиляв голову свою жовтогарячу на обрій.
Достатній рівень:
10. З поданих слів побудуй словосполучення. Познач головне і залежне слово. У дужках укажи вид словосполучення.
1. Читати, книга.
2. Зустрілися, з, друг.
11. Відредагуй словосполучення.
Дорожчий золота; знущатися над слабкішим; нового будинка; бити по вікнам.
Високий рівень:
12. Склади власне висловлення на тему: «Рідна мова», використовуючи прості та складні, двоскладні та односкладні речення.
Домашнє завдання: виконати вправи та тести ( в зошиті з укр.мови)
02.09.2020 Урок № 1 Тема: Словосполучення й речення. Просте речення
Словосполучення — найменша одиниця синтаксису, утворена з двох або більше слів на основі підрядного зв’язку (одне зі слів — головне, друге — залежне). Словосполучення поділяються на прості (два повнозначних слова) і складні (три й більше таких слів).
В основі простого і складного словосполучення лежить головне слово. Залежно від того, якою частиною мови воно виражене, словосполучення поділяються на:
- іменні, де головним словом є іменник, прикметник, числівник, займенник: маленькі дерева, чоловік у костюмі, два підручники;
- дієслівні, де головним словом є дієслово та його форми: вивчаючи мову, спізнитися до школи, скласти іспит;
- прислівникові, де головним словом є прислівник: особливо радісно,занадто весело.
Підрядний зв’язок виражає граматичну залежність одного слова від іншого.
Словосполучення за будовою поділяються на прості і складні. За характером значення розрізняють словосполучення вільні, синтаксично нероздільні та фразеологічні. Залежно від значення головного слова виділють дієслівні, іменні та прислівникові словосполучення.
Типи зв’язку слів у словосполученні:
1) узгодження — слова узгоджуються в роді, числі й відмінку (зрубане дерево, сьомий день);
2) керування — головне слово вимагає від залежного форми певного відмінка (підійти до столу, берег моря);
3) прилягання — залежне слово має незмінну форму і поєднується з головним тільки за змістом (зібралися вранці, звелів атакувати).
Речення — це основна граматично оформлена, інтонаційно завершена мовна одиниця, в якій виражається самостійна думка. Воно може складатися з одного слова або групи слів.
Підмет — це головний член двоскладного речення, що означає предмет, про який ідеться в реченні, і відповідає на питання: хто? що? За своєю структурою підмет може бути простим (виражений одним словом) і складеним (кількома словами).
Способи вираження підмета:
- іменниками, займенниками в називному відмінку: У небі сонце — серед нивя.
- неозначеною формою дієслова: І плакати — це також щастя.
- прикметником та дієприкметником: Тоді старшенька моя й гукає.
- числівником: Обидва почували себе добре лише один біля одного.
- фразеологічними сполученнями: Бабине літо висіло на віттях як прядиво.
- власними назвами: В синім небі Чумацький Шлях показує дорогу.
- нерозкладними словосполученнями: За волю кожний з нас поляже.
- службовими словами і вигуками: Переможне «ура!» пронеслося над степом.
Присудок — це головний член двоскладного речення, що означає дію, стан або ознаку підмета і граматично пов’язаний з ним. Відповідає на питання: що робить предмет? що з ним робиться? який він є? хто він такий? що він таке?
За своєю структурою присудок може бути простим та складеним.
Простий присудок — особова форма дієслова, що передає граматичні значення часу, способу, виду, особи, числа. Простий присудок можети бути виражений:
- інфінітивом: Я їй розказувати, а вона сміятись та ридати.
- наказовим способом (означає несподівану дію): Нехай громада судить межи нами!
- усіченим дієсловом (означає різку одноразову дію): Вірите, сокира в мене в руках сама собі тільки — стриб! стриб! стриб!
Складений присудок складається з двох компонентів.
За метою висловлювання речення поділяються на розповідні, питальні та спонукальні.
За емоційним забарвленням розрізняють речення окличні та неокличні.
За наявністю головних членів речення можуть бути односкладні (означено-особові, неозначено-особові, узагальнено-особові, безособові, називні) і двоскладні
. Залежно від наявності або відсутності другорядних членів речення бувають поширені і непоширені.
Залежно від того, скільки в реченні є граматичних основ, вони поділяються на прості та складні.
Складні речення бувають складносурядні, складнопідрядні і безсполучникові.
Прості речення можуть ускладнюватися однорідними членами речення, вставними словами, словосполученнями та реченнями, звертаннями, відокремленими членами речення.
Домашнє завдання: виписати 10 словосполучень і 10 простих речень у зошит
Немає коментарів:
Нові коментарі наразі не дозволено.